Проєкти, реалізовані в рамках Програми транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна 2014-2020 – це не лише показники, бюджети, звіти та платежі. Хоча вони є невід’ємними елементами будь-якого проєкту, та кожен з них приховує, перш за все, конкретні ідеї, цінності та мрії людей, які дані проєкти реалізовують, а крім цього розповіді тих, хто отримав користь від їхньої реалізації.
Ми хочемо ознайомити вас з деякими з них через «Історії з проєктів» – цикл, у якому ми показуємо людський (але й також «тваринний» – як, наприклад, у 1-й, 13-й та 14-й розповідях) вимір наших вибраних проєктів. Запрошуємо вас ознайомитись із ними!
На початку 90-х, як тільки відкрилися кордони, ми вирушили в Україну. Мандрували Дністром, потім вирушили в Карпати, щоб побачити легендарну Чорногору. Тут ми зустрілися і з гуцулами – ті перші контакти з місцевими жителями були незабутніми. Пам’ятаю, як ми перейшли через Чорногору і спустилися на закарпатську сторону, де був якийсь хутір, ми побачили перші будинки і розбили намет на узліссі, не маючи жодних контактів з місцевими. Вранці нас розбудив стук . Злякавшись, ми відкрили намет і почули: «Вставайте, сніданок готовий!». Цей перший контакт повністю сформував наше уявлення про українців.
Так згадує своє знайомство з Україною та її мешканцями Богдан Браха з Асоціації аніматорів народної культури, що була створена в Любліні понад 20 років тому. Асоціація складається з музикантів, культурних аніматорів, науковців, викладачів та студентів, здебільшого з Університету Марії Кюрі-Склодовської. Їхня мета – популяризувати мультикультурну музику та інші види мистецької діяльності, натхненні фольклором.
Асоціація аніматорів народної культури, люди, які її заснували і творять, завжди з цікавістю дивилися на Схід. Вони знають культуру прикордоння, Карпат, Розточчя і міцно з нею пов’язані. Ці регіони близькі нам культурно та музично, – наголошує Агнєшка Матецька, член правління Асоціації.
Вони починали з концертів у студентських клубах. Тепер їздять на фольклорні фестивалі по всій Європі, досліджуючи нові тенденції, вивчаючи нові інструменти та музику. Проте захоплення музикою рідного прикордоння досі є їх основним джерелом натхнення, звідси й виникла ідея створити спільний польсько-український альбом із записом найцікавіших пісень та організувати низку концертів, які б популяризували спільну музичну спадщину. Але де знайти на це кошти? Можливо, у Програмі транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна? Як задумали, так і зробили. Партнером Асоціації стало Творче об’єднання «Нівроку» з Тернопільської області. Вони разом написали проєкт і... все вдалося!
Ми давно думали про такий польсько-український проєкт, намагалися і раніше робити щось подібне. Але це вперше реалізовуємо проєкт такого масштабу!
Діяльність розпочали із збору музичного матеріалу та оголошення конкурс серед фольклорних колективів. В результаті цього конкурсу для запису спільного польсько-українського альбому було відібрано два досвідчені фольклорні колективи: «Оркестр Святого Миколая» з Польщі та «Йорий Клоц» з України.
Гурти знають творчість один одного, стиль музикування. Вони трохи різні і це добре. Якби це були два однакових за звучанням гурти, ми б не мали що запропонувати один одному.
Під час спільних музичних майстер-класів у Горайці на Розточчі музиканти працювали над підбором матеріалу:
Це також цікаве поєднання двох поколінь музикантів та історії знайомства з країнами один одного. Мені ця репетиція здалася напрочуд конструктивною, тому у мене добрі передчуття, – згадує Богдан Браха.
У зв’язку з пандемією подальша робота над музичним матеріалом відбувається в режимі онлайн. Найбільше уваги музиканти приділяють спільній композиції, в якій буде текст, натхненний фольклором польсько-українського прикордоння. Ця композиція разом із 12 традиційними польськими та українськими піснями (6 польською та 6 українською) буде записана на компакт-диск. Кульмінацією проєкту стане організація 6 спільних концертів у Польщі та Україні в поєднанні з широкою популяризацією спільної музичної спадщини прикордоння.
Мене завжди цікавило те, що об’єднує, а не роз’єднує, – додає Богдан. – Для мене найбільша радість, якщо вдається знайти одну пісню у двох мовних версіях, наприклад. польською та українською, чи ще з якогось регіон. Я вірю, що ми всі однакові, що у нас є спільні архетипи. Такі відкриття для мене - найбільш захоплююча пригода...
Детальніше про проєкт можна дізнатися тут.
Чи була ця сторінка корисною?
